Розглядаються складні випадки написання, творення, вживання, відмінювання та наголошення назв населених пунктів України (топонімів), відтопонімних прикметників (ад'єктонімів) та назв жителів (катойконімів). Оскільки в українській мові активно функціонують грузинські, узбецькі, казахські, естонські і інші топоніми та їх похідні, то в роботі висвітлюються правила правопису і іншомовних географічних назв.

Розглянуто питання топоніміки, літературної ономастики, лексикології (соціально-економічна, термінологічна, діалектна, просторічна лексика, неологізми, архаїзми), лексикографії, семасіології, фразеології, словотвору, морфології української, російської, англійської, французької та німецької мов. Охарактеризовано деякі аспекти специфіки неологізмів у лексиці творів українських письменників-фантастів.

Розглянуто питання антропонімії, ойконімії, фразеології, словотворення, морфеміки, валентності стилістики в українській, російській, французькій та німецькій мовах. Висвітлено місце словотвірної парадигми в українському словотворі. На основі історико-лінгвістичного аспекту досліджено проблему синкретизму в складнопідрядному реченні. Проаналізовано семантичну еволюцію термінів у мові сучасної української фантастики. Відображено метонімію як засіб створення семантичного образу в українських народних загадках. Описано семантичні різновиди присубстантивних атрибутивних підрядних частин.

Зафіксовано близько 75 тисяч лексем прізвищ степових говірок України (Дніпропетровський та Кіровоградський регіони), говірок інших діалектів української мови.

Розглянуто актуальні питання викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі з точки зору їх психолого-педагогічного та методичного забезпечення, зокрема, професійно-педагогічний аспект рольової гри, організаційно-педагогічні особливості дистанційного навчання тощо. Проаналізовано проблеми сучасної лінгвістики та зміст курсів лінгвістичних дисциплін, а також сучасні методичні концепції у викладанні іноземних мов.

Відповідно до погляду на дериватологію як самостійну галузь мовознавства, паритетну з лексикологією, фонологією, морфологією, розглянуто морфемні, морфонологічні явища і словотвірні (дериваційні) процеси української мови. Висвітлено деякі питання, які не були об'єктом аналізу в навчальній літературі, зокрема: валентність, морфонологія, словотвірний синтез тощо.

Висвітлено основні закономірності функціонування морфологічної системи української мови. Проаналізовано відповідно до сучасних наукових принципів, категоріальне значення, морфологічні категорії, синтаксичні властивості та склад суфіксів кожної частини мови. Конкретизовано поняття частини мови, згідно з яким всі однотипні слова, що виділяються з мовлення на основі спільних ознак розглянуто як частини мови, на відміну від теорії В.В.Виноградова, за якою лексичні одиниці розподілено на частини мови і не частини мови (модальні слова, частки, вигуки). Сутність слова розглянуто як єдність лексичної та граматичної семантики. Простежено історичні корені морфологічних явищ української мови та вчення про них, розглянуто низку питань з історії становлення окремих частин мови та лінгвістичних теорій.

Вперше в історії української лінгводидактики з позиції культури рідного слова в контрастивному плані подано науково обгрунтовані правила перекладу, словотворення, відмінювання і правопису українських географічних назв (топонімів), відтопонімних прикметників (ад'єктонімів), назв водних об'єктів (гідронімів) та особових імен (антропонімів) в українській та російській мовах України.

Освещены грамматические особенности региональной ойконимии, описаны глагольные элементы в структуре ойконимов, особенности их родовой и числовой форм, грамматическая структура апеллятивов и ойконимов. Рассмотрены семантико-словообразовательные парадигмы личноименных ойконимов, а также ойконимов апеллятивного происхождения Новгородского и Рязанского регионов.

Розглянуто питання антропонімії, топонімії, лексикології, словотвору, термінології, фразеології, акцентології української та інших слов'янських мов. Описано глобалізаційні процеси в сучасному українському словотворі. Висвітлено концептуальні основи визначення словотвірної парадигми, аспекти дослідження лінгводидактичної термінології української мови. Проаналізовано морфеміку апелятивних основ прізвищ субстантивного типу. Наведено історико-етимологічну характеристику фразеологізмів за матеріалами фольклорних праць ХІХ - початку ХХ ст.

Рассмотрены вопросы антропонимии, топонимии, лексикологии, словообразования, терминологии, фразеологии, акцентологии украинского и других славянских языков. Описаны глобализационные процессы в современном украинском словообразовании. Освещены концептуальные основы определения словообразовательной парадигмы, аспекты исследования лингводидактической терминологии украинского языка. Проанализирована морфемика апелятивных основ фамилий субстантивного типа. Приведена историко-этимологическая характеристика фразеологизмов по материалам фольклорных трудов ХІХ - начала ХХ ст.

Розглянуто питання лексикології, лексикографії, термінології української, російської, англійської, французької та давньогрецької мов. Висвітлено актуалізацію пасивної лексики в мас-медіа. Проаналізовано особові апелятиви як джерело творення сучасних прізвищ Дніпровського Припоріжжя. Висвітлено особливості функціонування дериваційних морфем з семантико-синтаксичною функцією інструменталя, а також дериваційні особливості катойконімних суфіксів у французькій мові.

Рассмотрены вопросы лексикологии, лексикографии, терминологии украинского, русского, английского, французского и древнегреческого языков. Освещена актуализация пассивной лексики в масс-медиа. Проанализированы личностные аппелятивы как источник создания современных фамилий Днепровского Припорожья. Освещены особенности функционирования деривационных морфем с семантико-синтаксической функцией инструменталя, а также деривационные особенности катойконимных суффиксов во французском языке.

Наведено прізвища, розповсюджені в північній частині Правобережного степу Кіровоградщини.

Приведены фамилии, распространенные в северной части Правобережной степи Кировоградского региона.

Розглянуто питання антропонімії, катойконімії, фразеології, словотворення, морфеміки, валентності стилістики в українській, російській, французькій та німецькій мовах. Розкрито деякі особливості шевченківського епітета. Висвітлено питання про наддіалектні явища в говорах української мови.

Досліджено мову епістолярної спадщини українських письменників-класиків. Висвітлено проблеми фразеологічної синонімії. Описано структурно-семантичні відношення між іменниковими конфіксальними морфемами. Проаналізовано синонімію як засіб вираження експресивності. Розкрито вплив етимологічних характеристик англійського дієслова на повноту реалізації його словозмінної парадигми.

Розкрито суть понять граматики, частин мови, категорій стану та роду, кількості, числа. Запропоновано класифікацію іменників за родами. Визначено зв'язок категорії особи з іншими дієслівними категоріями. Розглянуто систему часових форм дієслова. Наведено плани практичних занять, літературу до них, тренувальні вправи, а також навчальні завдання для самостійного виконання в аудиторії та вдома.

Раскрыто содержание понятий грамматики, частей слова, категорий состояния и рода, количества, числа. Предложена классификация существительных по родам. Определена связь категории лица с другими глагольными категориями. Рассмотрена система временных форм глагола. Приведены планы практических занятий, литература к ним, тренировочные упражнения, а также учебные задания для самостоятельного выполнения в аудитории и дома.

Розглянуто питання про характер аналітичності цілісних словосполучень сучасної української мови, проблеми викладання сучасної української мови студентам-філологам. Описано систему антропонімічних найменувань у староукраїнській мові XIV ст. Проаналізовано текстотвірні функції приєднувальних конструкцій в українській художній прозі, прості терміни-словосполучення в терміносистемі мистецтва художнього розпису. Висвітлено розмовну лексику та фразеологію в мові сучасних українських газет. Значну увагу приділено культурі мови ділових паперів.

Рассмотрены вопросы о характере аналитичности целостных словосочетаний современного украинского языка, проблемы преподавания современного украинского языка студентам-филологам. Описана система антропонимических наименований в староукраинском языке XIV в. Проанализированы текстообразовательные функции соединительных конструкций в украинской художественной прозе, простые термины-словосочетания в терминосистеме искусства художественной росписи. Освещены разговорная лексика и фразеология на языке современных украинских газет. Значительное внимание уделено культуре языка деловых бумаг.

Даний словник укладено за матеріалами словника "Прізвища степової України" В.О.Горпинича (2000 р., 408 с.), побудованого за топографічним принципом. Зважаючи на картографічний принцип, наведено прізвища людей, що проживають в населених пунктах Дніпровського Припоріжжя, в алфавітному порядку. До кожного прізвища додається перелік сіл Припоріжжя, в яких воно вживається.

Данный словарь составлен по материалам словаря "Фамилии степной України" В.А.Горпинича (2000 г., 408 с.), построенного по топографическому принципу. Учитывая картографический принцип приведены фамилии людей, проживающих в населенных пунктах Днепропетровского Припорожья. К каждой фамилии дан перечень сел Припорожья, в которых оно употребляется.

Розглянуто словотвірні ресурси, базу, способи та типи ад'єктонімів (відтопонімних прикметників) і катойконімів (назв жителів), а також валентність ад'єктонімних і катойконімних суфіксів. Викладено морфонологічні засоби і словотвірні варіанти в системі ад'єктонімії та катойконімії слов'янських мов. Описано катойконімію французької мови.

Рассмотрены словообразующие ресурсы, база, способы и типы адъектонимов (оттопонимных прилагательных) и катойконимов (названий жителей), а также валентность адъектонимных и катойконимных суффиксов. Изложены морфонологические средства и словообразующие варианты в системе адъектонимии и катойконимии славянских языков. Описана катойконимия французского языка.

Висвітлено основні закономірності морфологічної системи української мови, проаналізовано на рівні сучасних наукових досягнень категоріальні значення, морфологічні категорії. Розглянуто синтаксичні властивості та суфікси частин мови, а також морфологію як розділ граматики. Охарактеризовано самостійні (іменник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник) та службові (прийменник) частини мови.

Освещены основные закономерности морфологической системы украинского языка, проанализированы категориальные значения, морфологические категории с учетом современных научных достижений. Рассмотрены синтаксические свойства и суффиксы частей речи, а также морфология как раздел грамматики. Охарактеризованы самостоятельные (существительное, прилагательное, глагол, местоимение, наречие) и служебные (предлог) части речи.

Изучены морфемная, словообразовательная и этимологическая структура антропонимов древнегреческого языка. Рассмотрены вопросы древнегреческой ономастики, антропонимии, семантической антропонимизации апеллятивных субстантивов и адъективов с субстантивизацией.